Новий Закон України про удосконалення порядку розподілу судових витрат і судового збору — це не просто чергова зміна в законодавстві, а спроба системно навести лад у важливій сфері правосуддя. Закон має комплексний характер і одночасно торкається одразу кількох процесуальних кодексів — цивільного, господарського та адміністративного, а також Закону України «Про судовий збір».

Питання належності обраного позивачем способу захисту своїх прав й інтересів у земельних спорах не втрачає своєї актуальності. Одним з найбільш дискусійних є питання пред’явлення реєстраційних вимог одночасно з віндикаційним позовом або окремо після його задоволення.

Щороку до судів надходять мільйони справ. У минулому році їх чисельність становила понад 5 мільйонів, що свідчить про велику кількість осіб, які змушені відстоювати свої права у судовому порядку. У таких випадках звернення до адвокатів за професійною правничою допомогою є буденним явищем.

При цьому в сторони спору виникає закономірне питання: «Чому саме я маю оплачувати витрати на правову допомогу, якщо я не є порушником прав та інтересів?»

Введення воєнного стану в Україні є надзвичайним заходом, що не лише суттєво змінює зовнішньополітичну та економічну ситуацію, а й вимагає кардинальних коригувань у правовому регулюванні, зокрема в сфері трудових відносин.

Особливу роль у цьому процесі відіграє Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон), який встановлює порядок регулювання праці в умовах війни. Станом на 2025 рік вже сформовані ключові позиції Верховного Суду (далі – ВС) щодо застосування норм Закону, зокрема в контексті зміни істотних умов праці та переведення працівників під час воєнного стану, які пропонуємо розглянути.

Протягом 2024 року в трудовому законодавстві відбулися численні зміни, які вплинули як на роботодавців, так і на працівників. Розповідаємо коротко про ключові нововведення.