Законодавчі зміни

Вперше за всю історію трудового законодавства України до чинного Кодексу законів про працю внесені поняття «дистанційна робота» та «надомна робота». Також на законодавчому рівні врегульовано гнучкий режим робочого часу.

Дистанційна та надомна робота – це дві окремі форми організації праці, ключовою відмінністю між якими є підхід до визначення місця виконання роботи.

При дистанційній роботі працівник самостійно визначає своє робоче місце поза офісом роботодавця. При цьому, Кодекс законів про працю України не обмежує працівника у виборі місця роботи – це може бути кафе, коворкінг, парк або будь-яке інше місце, в якому працівник має змогу виконувати роботу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Місцем виконання надомної роботи є місце проживання працівника або інше приміщення, в якому є все необхідне для виконання роботи (робоча зона, технічні засоби тощо). Визначальною рисою надомної роботи є те, що місце виконання роботи є фіксованим та не може бути змінене без погодження з роботодавцем.

Важливо, що під час дії карантину роботодавець має право в односторонньому порядку встановити обов’язковий для працівників режим дистанційної або надомної роботи.

Детальніше із прийнятими змінами можна ознайомитись за посиланням.

З 1 липня 2021 року в Україні скасовано дію мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Це означає, що кожен громадянин України отримав можливість вільно купувати та продавати сільськогосподарські землі.

Основні умови набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення:

• до 1 січня 2024 року землю зможуть купувати лише фізичні особи-громадяни України, однак не більше 100 гектарів на особу;
• з 2024 року матимуть змогу купувати землю також українські юридичні особи, але не більше 10 тисяч гектарів на особу;
• питання доступу до ринку землі іноземних громадян буде визначено шляхом проведення референдуму;
• продаж земель державної і комунальної власності забороняється;
• розрахунок за землю – винятково безготівковий із перевіркою походження коштів;
• зафіксовано мінімальну ціну на земельну ділянку: не нижче нормативної грошової оцінки.

У липні 2021 року також набув чинності закон про продаж землі через електронні аукціони. Наразі з метою виключення корупційних ризиків продаж несільгосподарських земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними, наприклад, права оренди, здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону.

В той же час, продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, та передача їх у користування можуть здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників землі.

Детальніше із темою земельної реформи в Україні можна ознайомитись за посиланням.

У 2021 році у національному законодавстві були здійснені важливі кроки, спрямовані на запровадження режиму paperless, а саме введено електронні лікарняні, електронні трудові книжки та врегульовано процедуру надання електронних публічних послуг.

Е-лікарняні

З 01 жовтня 2021 року усі заклади охорони здоров’я України перейшли на оформлення електронних лікарняних.

Тим не менш, можливість оформлювати паперові лікарняні залишиться до 01 лютого 2022 року, але тільки у визначених законодавством виключних випадках, наприклад, якщо необхідно продовжити або закрити паперовий листок непрацездатності, виданий до 01 жовтня 2021 року.

Для оформлення працівнику лікарняного лікар створює електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність. На підставі вказаного висновку формується електронний лікарняний в Електронному реєстрі листків непрацездатності. Сформований е-лікарняний у день створення стає доступним для перегляду в особистому кабінеті працівника/роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (надалі – ПФУ). Тобто відтепер працівники не повинні приносити паперові лікарняні на роботу.

Е-трудові

З 10 червня 2021 року впроваджено електронні трудові книжки, в яких буде відображатись уся наявна інформація про стаж, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення працівника.

Процес оцифрування трудових книжок повинен бути здійснений протягом 5 років. Після перенесення відомостей з них до Реєстру застрахованих осіб Держреєстру загальнообов’язкового державного соцстрахування (надалі – Державний реєстр), паперова версія трудової книжки стане не обов’язковою. Однак, на вимогу працівника роботодавець повинен буде вести паперову трудову книжку паралельно з електронною версією.

Відомості щодо трудової діяльності працівника (з паперових трудових книжок, довідок тощо) у вебпортал електронних послуг ПФУ можуть вносити самі працівники та/або їх роботодавці. При цьому, скановані або оцифровані копії документів повинні бути підписані кваліфікованим електронним підписом.

Кінцевий варіант електронної трудової книжки буде сформований після перевірки даних ПФУ і їх внесення до Державного реєстру, та буде доступним для перегляду в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ.

Е-послуги

У законодавство було введено поняття «електронної публічної послуги» та детально врегульовано процедуру її надання. Йдеться, зокрема, про адміністративні або інші публічні послуги, що надаються громадянину або юридичній особі в електронній формі. Так, відтепер на рівні закону врегульовано можливість отримати онлайн різноманітні документи та послуги, не виходячи з дому. Наприклад, можна зареєструвати ФОП, отримати довідку про доходи, пенсійне посвідчення, допомогу по безробіттю тощо. Фактично, закон прирівняв електронні процедури до паперових.

Е-послуги надаватимуться з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем на підставі заяви, поданої в електронній формі, або в окремих випадках без подання такої заяви (перелік таких випадків буде визначено Кабінетом Міністрів України).

Для отримання електронної публічної послуги потрібно вказати в заяві дані, необхідні для її надання. Відтепер відсутній обов’язок додавати до заяви всі визначені законодавством документи та інформацію, якщо вони вже містяться у державних реєстрах, або ж якщо наявне підтвердження від уповноваженого органу, отримане за запитом суб’єкта надання публічних послуг, щодо видачі таких документів чи щодо достовірності відомостей.

При цьому, якщо протягом п’яти робочих днів не буде отримано відповідь уповноваженого органу на вищевказаний запит, застосовуватиметься принцип надання публічної послуги за замовчуванням («за мовчазною згодою»), тобто без отримання підтвердження щодо видачі документів чи щодо достовірності відомостей. Однак закон передбачає також випадки, коли вказаний принцип не підлягає застосуванню, наприклад, у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, державної реєстрації актів цивільного стану громадян, тощо.

З липня в Україні діє закон, який надає можливість фізичним особам з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року легалізувати (задекларувати) свої активи (нерухомість, валюту, цінні папери тощо), які були одержані за рахунок тіньових (неоподаткованих) доходів. Натомість держава гарантує звільнення від відповідальності за ухилення від сплати податків за законом. Однак до осіб, які набули активи злочинним шляхом, звільнення від відповідальності не застосовуються.

Відповідне декларування є добровільним, одноразовим та може бути здійсненим лише щодо тих активів, які були отримані до 01 січня 2021 року.

Пропоновані законом ставки оподаткування є значно нижчими, ніж передбачені чинним податковим законодавством. Так, наприклад, щодо активів, розміщених в Україні та в українських банках, встановлена ставка 5 %, а тих, що розміщені за кордоном – 9 %. Найменша ставка у 2,5 % стосується тих, хто має облігації внутрішньої державної позики, придбані у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Детальніше з темою податкової амністії в Україні та можливими «підводними каменями» у вказаній процедурі можна ознайомитись за посиланням.

З січня 2021 року відповідно до нового Закону усі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Винятком є прохання клієнта здійснювати його персональне обслуговування іншою мовою, прийнятною для сторін.

Слід додати, що обов’язок надавати інформацію державною мовою стосується не лише сфери торгівлі, а й освітніх послуг, медичного обслуговування, надання соціальних послуг тощо. Українською також має викладатися інформація на цінниках, у інструкціях, на маркуванні, квитках, меню, технічних характеристиках товару. Водночас, всю цю інформацію можна дублювати й іншими мовами, але обов’язково разом із українською.

У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою, Уповноважений із захисту державної мови (далі – Уповноважений) або його представник складає акт про результати здійснення контролю, оголошує порушнику попередження та вимогу усунути порушення. За повторне протягом року порушення Уповноважений накладатиме на порушників штраф у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2021 рік від 5100 до 6800 грн.)

Однією із найбільш резонансних подій у законодавчій сфері стало прийняття закону про деолігархізацію. Закон встановлює правові межі між великим бізнесом та політикою і спрямований на унеможливлення використання політичної влади для збільшення власних капіталів.

Закон містить критерії для визначення олігархів та вимоги до прозорості контактів політичних діячів і посадових осіб з олігархами або їх представниками.

Зокрема, олігархом вважатиметься фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:

1. бере участь у політичному житті;
2. має значний вплив на ЗМІ;
3. є кінцевим бенефіціаром суб’єкта господарювання, який є суб’єктом природних монополій або займає монопольне становище на ринку, та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище;
4. підтверджена вартість активів особи та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (станом на 2021 рік це 2 270 000 000 грн.).

Олігархів визначатиме Рада національної безпеки і оборони на підставі подання уповноважених органів, що матиме наслідком включення їх до Реєстру олігархів. Статус олігарха зумовлюватиме визначені законом обмеження, серед яких заборона фінансувати будь-яку політичну агітацію, здійснювати матеріальну підтримку політичних партій тощо.

Окрім того, закон встановлює обов’язок подання декларації про контакти з олігархами або їхніми представниками для посадових осіб, від рішень яких залежать доля суспільства чи державні рішення.

Одним із важливих кроків для залучення інвестицій та створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу в Україні стало прийняття Закону щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.

З цією метою закон вводить правовий режим «Дія Сіті», який передбачає ряд стимулів для розвитку IT-галузі в Україні. Зокрема, законом передбачаються спеціальні умови оподаткування компаній – резидентів «Дія Сіті». Зміни до Податкового кодексу України визначено окремим законом.

Окрім того, запроваджена нова особлива форма найму IT-спеціалістів за гіг-контрактами, які за своєю сутністю є цивільно-правовими договорами, укладеними у письмовій (електронній) формі. Відповідно до гіг-контрактів гіг-спеціалісти не приймаються в штат, а запрошуються на конкретні проекти, де вони у визначені строки вирішують поставлені резидентом «Дія Сіті» завдання. Однак інші форми відносин, включно з трудовим контрактом, не заборонені.

Стати резидентом «Дія Сіті» може IT-компанія, зареєстрована на території України, яка повинна відповідати низці законодавчих вимог (наприклад, розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам повинен становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро).

Очікується, що ухвалений закон сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності цифрової економіки України.

Вперше на законодавчому рівні закріплено принцип єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості. Зокрема, йдеться про автоматичний перехід права користування земельною ділянкою у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що розміщені на ній, від землекористувача до нового власника майна.

З огляду на це, документи, що підтверджують набуття права власності на нерухомість, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою.

У випадку укладення договору щодо об’єкта нерухомості, істотною (обов’язковою) умовою договору є кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований такий об’єкт. При цьому, якщо передбачається перехід права на частину земельної ділянки, на якій розташована нерухомість, укладення договору щодо такого об’єкта здійснюється лише після виділення такої частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера.

У 2021 році вперше на законодавчому рівні врегульовано колекторську діяльність. Це зумовлено, насамперед, тим, що відсутність правових меж діяльності колекторів та контролю за їх діяльністю часто дозволяла їм використовувати неправомірні, нецивілізовані методи повернення боргів.

Відтепер законодавство запроваджує чіткі правила поведінки як для кредиторів, так і для колекторів під час врегулювання проблемної заборгованості. Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності є включення до реєстру колекторських компаній, який ведеться Національним банком України (надалі – НБУ).

Законом встановлено наступні вимоги до кредитодавців та колекторських компаній:

• дотримуватися встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачем (вимог щодо етичної поведінки),
• інформувати споживача у разі залучення колекторської компанії або відступлення боргу новому кредитору
• укладати договори лише з компаніями, включеними до реєстру колекторських компаній.

За недотримання вказаних вимог передбачені штрафи, розмір яких станом на 2021 рік становить від 5100 до 136 000 грн. залежно від виду порушення.

Також відповідно до закону НБУ здійснюватиме контроль за додержанням банками, іншими фінансовими установами та колекторськими компаніями прав споживачів фінансових послуг.

У квітні 2021 року парламент ухвалив пакет законів, якими запроваджуються нові процедури врегулювання заборгованості фізичних осіб за іпотечними кредитами. Найбільш бурхливу реакцію у бізнес-спільноти викликав закон, яким запроваджено обов’язкову реструктуризацію іпотечних кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, заборгованість за якими виникла до 1 січня 2014 року та існує дотепер.

Сутність реструктуризації фактично полягає у зменшенні суми заборгованості шляхом її перерахунку в національну валюту за зниженим курсом. При цьому, підставою для проведення реструктуризації є відповідна заява боржника.

Установлений законом строк звернення до кредитора із заявою про реструктуризацію сплинув 23 липня 2021 року, однак передбачаються випадки, за яких цей строк відраховується інакше. Наприклад, у разі наявності судових спорів щодо кредитного чи іпотечного договорів відповідна заява може бути подана не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.

Вказані законодавчі зміни є важливими для ринку фінансових послуг, оскільки спрямовані на очищення банків та фінансових установ від непрацюючих кредитів, а також на погашення боргів перед кредиторами у перерахованому розмірі.